Через товщу простору та часу
Далекий поклик зваби та жаги,журо моя, далекосте співуча:вже вийшов голос мій за берегиі обрій перевищив, наче кручу
О невимовносте, нетанність крижана,вже крізь яку і зелень проступила
Та в поклику ні берегів, ні дна,і зглибити його, як...
Читать далее