Спіщанілий час
За дужки життя не виносив себе він ніколи,не думав про вічне,бо в ньому присутній завжди
За межами імені власного, ніби у полі,розмитий свідомістю, сутністю завше
Немов в заповіднику «я» стрижньове пробувало:тут руки вкоротять,там пласти...
Читать дальше