2 мин
Розщіп
Пом’якшений до сліз снувався голос вітру,а в пучці вказівній дрімав вогонь досвітній,і тіні на стіні писали розпач свій,і книга на столі лежала, мов
Майбутнє не ввімкнеш і не освітиш долі,хіба сліпим перстом ковзнеш по
І думка ледь жива ...
Читать далее