Вечірнє
Де ж ти журно, круче, крячеш,що тебе я і не бачу
Чи від поклику відстав,чи всотала висота
На вустах моїх німихмахаоном крик притих:слуха — не схлюпне
Круче, поклик твій з пітьми,склянку обрію розбивши,ти крильми щось чорне пишеш, —т...
Читать далее