квітка - Популярные cтихи, рассказы и фанфики

Хоч всеньку ніч краплинки зорепадушукай, та їх не знайдеш ти ніде,бо тільки-но зоря на землю пада,вона відразу квіткою стає
Горить її проміння — не згорає,згущавившись у теплі пелюстки,і пахощі чужого небокраюусе живе бентежать навкруги
...

Я — квітка осіння… Дощі мене мочать,рве вітер мої
І сонце на мене світити не хоче,тумани пливуть од ріки
Була я колись і пахуча, й
Та все це як сік у маю

Квітка, що
Стоптана в пилу;
Гук, що вмер луною,
Пронизавши млу;