“Про зяючі дні непрожиті”
Про зяючі дні непрожиті,про дні дуплуватіна спогад лишилисякім’яхи вати
Проціджуєш подих крізь неї,згортаєш, мов іграшки, дати:чужі ювілеї,свої марнотратні утрати,безглузді
І тішишся думкою —все надолужити зможеш
Ще рік… нехай два,і...
Читать далее