«Тиху задуму вечірнюю»
Тиху задуму вечірнююнапрасна буря розвіяла
Білу чуприну розтріпавши,сивії брови насупивши,з чорних очей розсипаючито блискавиці палючії,то градовиння холоднеє,гналась вона навісна
Перешуміла
Та досі щесльози важкі ронить дерево,бере...
Читать дальше