бік - Популярные cтихи, рассказы и фанфики

1
Запевненням, хмільною спіллюлунає сюркіт від стерні —яке безмежжя для дозвілля,які медоточиві дні
Що навіть долі не картаю,не нарікаю, а живупопід парканом коло «раю»,в соснову шпарку зазираю,вже бачу осінь,
Колеса куряви нагорнут...

Зріднився, зодностайнивсь,
І поштовхи відчув земні у тілі
Підносивсь дух, а тіло бгалось вниз,і прибувало світло
Цвітінням стать, білінням