З кохання плакав я,
Над бором хмари
Той плач між нею, мною став
Мамуровим
Пливуть тужіння
Вернися з
Спадає лист на вівтарі
Кучерявим
Уже десь випали
Над бором хмари
Розбиті ніжні вороги
Мармуровим
Самотня ти, самотній
Весна! — світанок! —
Обсипалась душа твоя
Вранішняя вишня…)1917
