Як упав же він з конята й на білий сніг.— Слава!
Слава! — докотилосьі лягло до ніг.
Ще як руку притуливк серцю ік свому.
Рад би ще він раз побачитьотаку зиму.
Гей, рубали ворогівта по всіх фронтах!
З криком сів на груди ворон,чорний ворон-птах.
Вдарив революцйонер —захитався світ!
Як вмирав у чистім полі —слав усім привіт.1919
