1945-й кілометр — БАМ

Тут я запишу письмо своє

Му на проголодь часу.

Розум державний в очах: сорок п’ятого року, дев’яте.

Чоботи й мар, комарі реактивні і світло велике.— Не обійду вас усіх, — каже Земля ще не менша.

Знизу оббиті озера хмарами білими — літо-зимота.

Трудно на ногу стає наш сталевий оцей міліметр,

І важко вітрам — на губах вічнотундри

К-40 свискоче,

Братська червона земля, а за нею ще Зея з Читою.

Ріки запишу:

Чукша,

Окунайка,

Турука,

Кичера.

Знову запишу:

Зима,

Окукикта,

Бальма,

Кимильтея.

Бадю і Уб,

Юрях,

Ліву Маму і Праву,

Нію і Мокву,

Киренгу з Уркою,

Каду і Кунерму,

А, на придачу, запишу Кунарпу та Їю з

Ні.

Не запишу.

Запишу одні лише очі народу.

Волгу запишу в очах сорок п’ятого — далі-далеко.1977