1 min read
Слушать(AI)Мрійники
Батько радий.
Світ йому став ясним і милим:
В лотерею виграв він величезний килим.— Як і далі піде так, — мовив за обідом, —можем виграть
Жигулі”.
Сядем та й поїдем.— Ах, яка то красота! — мати мружить очі.
Ми в машині у своїй їдемо у Сочі.
Розгорілося лице у синка малого:— Я сигналом — ду-ду-ду!
Утікай з дороги!
Батько сина по щоці: — Подаси сигнали?
А навіщо?
Щоб права в мене відібрали?
Тут як кинеться притьмом мати до
Та в потилицю як дасть: — Ану, геть з машини!
Павло Глазовий
Стихи Павло Глазовия. (30 августа 1922 — 29 октября 2004) — советский и украинский поэт-юморист и сатирик. Автор стихов: Невинна душа, Слонячий
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Денисова копія
Ой посватав дід Денис молоду Оришку Кажуть, має хитрий дід гарну ощадкнижку Він тепер сидить бурчить: — Господи мій, боже Народилося дитя, на сусіда схоже
Козарлюга
Не повезло на весіллі вчора Филимону: Нутро в ного зайнялося від одеколону Дід Вакула аж заплакав: — Така була Ще одного козарлюгу баба погубила
Монпансьє
Леденці купив Іван ті, що у коробці Ходить смокче й примовля: — Подивіться, хлопці, Як це кляте “лампасе” злиплося у купу Неможливо роздовбать, хоч клади у ступу
Святий музей
Двісті літ стояла церква та й музеєм стала, Щоб публіка по квиточках її оглядала Зайшла баба до музею, цілує ікони, Відважує на всі боки низенькі поклони