1 min read
Слушать(AI)Ліси ловитв! Опійні ночі!
* *
Ліси ловитв!
Опійні ночі!
Звір затремтить, птах затріпоче.
Непевен час ані барліг,ані відбочини доріг.
Вогні запалять хтиво очі.
Хижак напружиться, і скочить,і переможно сподаліку ліс потужний кине рик.***
Оксана Лятуринська
Оксана Лятуринська. 2 февраля 1902 — 13 июня 1970. Украинская художница, скульптор, писательница, поэтесса и общественный деятель. Автор стихов:
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Не знаю як це почалось
Не знаю, як це почалось Прийшов, намовив мені хтось Чи серце схаменулось: — Мало
На озера на глибокі
* * На озера на глибокізалюбки виходить лебідь,а орел ширяє в небі,а орлу подружить сокіл Із країн південно-синіх,із країн лише далекихщовесни летять лелеки,носять вісті провесінні * * *
І знову цілу ніч верзлося
* * І знову цілу ніч верзлося:біжу зацькований, мов звір,і слід кривавиться на росах,і піт рудий туманить зір І знову бачу світ багряно За мною полум’я і дим,гаряча заграва над станом,безправ’я над добром моїм
Створив ти землю оболоки
* * Створив ти землю, оболокий людину дотиком і дихом,чинив добро і діяв лихо,ти повнив дні й вершив ти роки Являвся пращуру, вогненнозлітав до хатнього порога На землю ти зсилав Дажбогаі вергав їй сліпу Морену
