Хризантеми


Хризантеми похмурого ранку

Спалахнули печальним вогнем,

Проводжаючи Осінь-коханку,

Що ридала над ними дощем.

Різнобарвні, рясні Хризантеми

Зажурились в саду недарма.

В кришталевій тонкій діадемі

Наближається пані Зима,

Одягає кущі і дерева

У гаптоване сріблом вбрання

І поводиться, мов королева,

Заціловує сад навмання.

Поцілунки холодні не милі.

Хризантеми, творіння весни,

Похилили голівки, безсилі,

І поринули в лагідні сни.

А весною прокинуться квіти.

Зеленітимуть паростки знов

І радітимуть Сонцю, як діти,

Що чекають розваг і обнов.

Вы можете поставить посту от 1 до 50 лайков!
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий