Жінка скаржиться сусідці, гудить чоловіка:— Тільки й знає, що про рибу без кінця базіка.
Де він бродить?
Може, ходить до якоїсь Христі,
Підшукав десь, безсоромний, рибоньку в намисті.
Іде кудить удосвіта, ні слова нікому,
А ввечері вертається впорожні додому.— Як впорожні, не журіться, — сусідонька мовить.
Ні з ким, значить, не злигався, справді рибу ловить.
