Ксьондз і пані
На мшу поспішають,
На відході до
Слугу закликають.
І тут пані йому каже,
Щоб набіл
І конечне до
На ринку продати.
А ксьондз його
З квитком до
Та узяти око
Каже йому в жида.
Пішов слуга до Давида
Не скурав нічого,
Виніс набіл продавати
Не стало і того.
Прибігає до костьолу,
Глядить свої пані,
Аж ксьондз якраз на ту
Стоїть на казанні.
І так чуло мову мовить:«Czego ty, człowiecze?
Czego chodzisz, czego
Na tym marnym świecie?»
А слуга на весь
Та ж пані шукаю!
Бо сметана вся
І сам
Тс!..
Тс!..» А ксьондз говорить:«My nie wiemy sami,
Lecz co David na to powie,
Jego posluchamy!»
О, вже, пане! — слуга каже.
Ваш Давид хороший!
Не дам, каже, не дам м’яса
Давай перше гроші!»___________________________* Чого ти, чоловіче?
Чого ходиш, чого
На цьому марному світі? (польськ.) — Ред.** Ми не знаємо,
Але що на це скаже Давид,
Послухаймо його! (польськ.) — Ред.
