Дружба

Так важко бути кимось для кого,

Так легко бути ніким у натовпі спантеличених душ.

Людина – маленька істота і в’язень цих ваших дружб.

Ти не віриш у це -

Нетипове не епохальне лице,

Не розкуте, прип’яте до купи кісток

Посеред болота слів і маленьких дірок

У головах тих, хто знайшов сенс

Цих всіх ваших “best friends”…

Що залишиться після,

Коли відіграє пісню

Оркестр струнний,

Сам собою отруєний ?

Нічого.

І в порожнечу полетять

Мислителі всепрощаючого бога

З окривавленим мачете…

Всього не заволочете

В труну,

Оркестр порвав струну…

А ти так і залишишся посеред злиденних пророків

Шукати себе в тиші

Тих, хто ледве дише,

Маленька тендітна істота

Серед кісток посеред болота.