Тато косить конюшину

Тато косить конюшину,а я несу через полегорщики-близнятаз гарячим обідом.

Горщики не прості – золоті.

Що в одному горщику – борщик,що в другому горщику – каша.

А хліба, каюся, немає.

Дістався приблудному песику.

Тато

Не біда.

Позичимо в

Обідає нашвидку.

Гладить мене по чуприніпахучою долонеюі знову береться за косу.

Пахне зеленим борщем.

Пахне кашеюі скошеною

Миттю засинаюна конюшиновій подушціі прокидаюся в синіх сутінках.

Вечір.

Тиша.

Поруч тато, а в зоряному небі

Близнята.