1 min read
Слушать

Квітчастий луг і дощик золотий

Квітчастий луг і дощик золотий.

А в далині, мов акварелі,

Примружились гаї, замислились

Ах, серце, пий!

Повітря — мов прив’ялий трунок.

Це рання осінь шле

Такий чудовий та сумний.

Стою я сам посеред нив чужих,

Немов покинута офіра.

І слухає мій сум природа.

Люба.

Щира.

Крізь плач, крізь сміх.

Вона сама — царівна мила

Не раз свій смуток

В самій собі, в піснях своїх.

Стою.

Молюсь.

Так тихо-тихо скрізь,

Мов перед образом Мадонни.

Лиш від осель пливуть тужні, обнявшись, дзвони,

Узори

Лише з-над хмар часом

Прощання з літом журавлине

Погасле, як грезет із

Гей, над дорогою стоїть верба,

Дзвінкі дощові струни ловить,

Все вітами хитає, наче сумно мовить:

Журба,

Отак роки, отак без

На струнах Вічності

Я, одинокая верба.1915

0
0
407
Give Award

Павло Тичина

Па́вел Григо́рьевич Тычи́на (рус. дореф. Павелъ Григорьевичъ Тычининъ; укр. Павло Григорович Тичина; 1891[2]—1967) — украинский советский поэт и…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+