Душа моя — послухай!
Як яблуня в цвіту.
Моє життя, — кохана,
Мов срібнотканий сон.
Життя моє —
Всевладниці Красі,
Горіння —
В огні квіток-думок.
Я стежу за хмарками,
Ловлю їх світлий сум.
Ах, серце ж те все в
Чудову переллє!
Як ніч розкриє книгу
Я радо йду в свій храм.
А в нім лиш зорі, зорі,
А в нім поля,
Мов жрець, той жрець — послухай!
Молюсь, горю в огні.
Бо на душі, — кохана,
Одно: люблю, люблю…(1915)
