Натхнення

Я знов почув, як хвилі

Натхнення ніжного у серці прокотились,

До струн пісень моїх покірно прихилились,

І кобзи віщої почув я згуки ніжні.

Могутні крила з піснею

І сили неземні за хмари підіймають.

Куди вони ще серце моє звуть,

Поранене — ще знов навіщо рвуть,

На шлях який мене передзначають?17.

II. 1911.

Петербург