Вона зворушена, осинєплямлена
Зі схвильованим носом.
Скільки тонів і рисок, як душа
І обожеволені коси.
Скільки блисків у погляді мій зір подибле,
Коли ніж до пульсу діткнеться.
Час рану загоїть, час з очей блиски зсипле
Звичайний профіль зостанеться.27.
VI. 1917.
Владивосток
