Патагонія

Я не умру від смерти

Я умру від життя.

Умиратиму — життя буде мерти,

Не маятиме стяг.

Я молодим, молодим умру

Бо чи стану коли старим?

Залиш, залиш траурну гру.

Розсип похоронні рими.

Я умру, умру в Патагонії дикій,

Бо належу огню й землі.

Рідні мої, я не чутиму ваших криків,

Я — нічий, поет світових слів.

Я умру в хвилю, коли природа стихне,

Чекаючи на останню горобину ніч.

Я умру в павзу, коли серце

Моя молодість, і життя, і січа.30.

VI. 1917.

Владивосток