1 min read
Слушать(AI)Патагонія
Я не умру від смерти
Я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
Не маятиме стяг.
Я молодим, молодим умру
Бо чи стану коли старим?
Залиш, залиш траурну гру.
Розсип похоронні рими.
Я умру, умру в Патагонії дикій,
Бо належу огню й землі.
Рідні мої, я не чутиму ваших криків,
Я — нічий, поет світових слів.
Я умру в хвилю, коли природа стихне,
Чекаючи на останню горобину ніч.
Я умру в павзу, коли серце
Моя молодість, і життя, і січа.30.
VI. 1917.
Владивосток
Семенко Михайль
Стихи Семенко Михайля. (31 декабря 1892 — 23 октября 1937) — украинский советский поэт, основоположник и теоретик украинского футуризма. Автор с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Улиці
Улиці залюднені, трамваї стрійні, З очей таємних шовкові Снуються в душу, де плями мрійні, Де тепло гріють зустрічні думки
Рух благальний
Мої Міць Щоб Не брать
Зовсім охорений
Я незадоволений і розчарований Скажу простіш — цілком нудний я Життям беззмістовним доконче зморений, Цілком зануджений, зовсім охорений,
Горизонт
Запах моря, запах солоний Гіркий і гострий аромат баговіння Я звалений сонцем, я цілком зламаний, В зорі безладність і сліпь від безтіння