Голос моря

Голос моря — звукове явище над поверхнею моря.

Люди­на голосу моря не чує.

Мож­ливо, його чують деякі мор­ські тварини.

Вставало море стоголово,

Кипіли білі буруни.

І я почув те віще слово,

Що долинає з глибини.

Не клекіт хвиль, не шум прибою

Для нас ті звуки не нові,

За далиною

Я бачив образи живі.

І споглядав, прогнавши страхи,

Як линуть із високих

Напівжінки і напівптахи,

Що їх створив сліпий Гомер.

Цвітуть жагою

Жіночі трепетні вуста,

І повисають над

Сади й небачені міста.

У тих садах стоять палати,

Вгорі сузір’їв течія.

Тут символом вхідної

Є добровільна смерть твоя.

Тут сяйво сонячної

У рисах неземних

О, голос моря, клич природи

Одвічний материнський клич!

Чиї в тобі розлито звуки

Вітрів, дельфінів чи зірок?

Уже від казки до

Лишається єдиний крок.

А десь у гомоні

Встає запитання старе:

Помре у голосі

Твій звук земний чи не помре?