Голос моря — звукове явище над поверхнею моря.
Людина голосу моря не чує.
Можливо, його чують деякі морські тварини.
Вставало море стоголово,
Кипіли білі буруни.
І я почув те віще слово,
Що долинає з глибини.
Не клекіт хвиль, не шум прибою
Для нас ті звуки не нові,
За далиною
Я бачив образи живі.
І споглядав, прогнавши страхи,
Як линуть із високих
Напівжінки і напівптахи,
Що їх створив сліпий Гомер.
Цвітуть жагою
Жіночі трепетні вуста,
І повисають над
Сади й небачені міста.
У тих садах стоять палати,
Вгорі сузір’їв течія.
Тут символом вхідної
Є добровільна смерть твоя.
Тут сяйво сонячної
У рисах неземних
О, голос моря, клич природи
Одвічний материнський клич!
Чиї в тобі розлито звуки
Вітрів, дельфінів чи зірок?
Уже від казки до
Лишається єдиний крок.
А десь у гомоні
Встає запитання старе:
Помре у голосі
Твій звук земний чи не помре?
