1 min read
Слушать(AI)Черемош
У великому місті,
Серед степів,
Як на серце насунеться сум,
Я чую твій рокіт,
Твій вільний спів,
Я чую твій вічний шум.
З льодових верховин,
З полонини Чорногори,
В романтичнім дикім
Несеш ти на
Гуцульське
І вічну тугу свою.
А в тій тузі,
В великому
Я впізнаю і
Спогади друзів,
І ту
Молодість буйну мою.
Я нудьгую без неї,
Як хатній вазон,
Що листки простягає до світла,
До тебе
Злітає мій сон,
Гуцуліє привітна!
Я не знаю, що значить твоє
Бо не знайду ніде в словнику,
Але думку
Добре вгадую я,
Таку рідну
І глибоку таку.
З
И
И”,
EH, 1924 р.
Дмитро Загул
Стихи Дмитро Загула. (укр. Дмитро Юрійович Загул; 1890—1944) — украинский поэт, переводчик. Автор стихов: Прийшов, як звір із нор пустелі, Очі з
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
ІІІ “Там де втомно в темінь тоне”
Там, де втомно в темінь Кучерявий вечір, Хтось невтомний дзвоном Про чарівні речі
Отчизно дорога!
Пам’яті Володимира Отчинзно моя дорога, Мріє великої туги Чи колись моя трудна
Братам поза межі
Флейтою плаче серце до вас, Сопілкою схлипує: Покинуті Пасерби долі
Дифірамб пісні
Вільно ритмована мово, Найкраще з земних чудес, Що слово складаєш до слова, Ти не дарунок небес