1 min read
Слушать(AI)Найкоротша пісня
Стародавній
Везли з Криму чумаки повні хури солі.
Сумно рипали вози у широкім полі.
Ой їхали чумаки та пісень співали,
Бо добрячі голоси й підголоски мали.
Хтось затягне-заведе на переднім возі,
І підхоплять ті слова по усій дорозі.
Лиш один чумак мовчав.
Звісив з воза
Та й куняв собі, дрімав майже всю дорогу.
І незчувся, як біда сонного спіткала:
На ходу його нога в колесі застряла.— Ой но-о-га! — від болю він загорлав щосили.— Ой но-о-га! — всі чумаки хором підхопилита й замовкли, бо тюхтій, дякуючи богу,вчасно з колеса устиг висмикнути ногу.
Павло Глазовий
Стихи Павло Глазовия. (30 августа 1922 — 29 октября 2004) — советский и украинский поэт-юморист и сатирик. Автор стихов: Невинна душа, Слонячий
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Справжній мужчина
У тролейбусі стоїть згорблена бабуся Тихо шепче: — Упаду Як смикне — уб’юся А мужчини он сидять
Боря оженився
Боря в батечка живе, Боря батьків хліб жує Все шука роботу чисту, Хоч не має знань і хисту
Ех літа літа
— Мав я, брате, жінку — ідеал краси Талія тоненька, наче у оси А тепер змінилась, а тепер — не Трохи зіпсувала зайва повнота
Медовий місяць
Оженився стильний Боба, взяв дівульку Жанну Через місяць він признався слюсарю Івану:— Бачу, брате, що женитьба — діло нешутєйне Сумніваюсь, що на світі щастя є сімейне — Щастя є