1 min read
Слушать(AI)Клопіт
Батько свого сина питає несміло:— Так ти, синку, женишся?— А це моє діло.— Як же звати дівчину?— Ну, припустим,
Клава.— Де ж вона працює?— То її вже справа.
Батько головою сивою хитає.— Де ж ви жити будете? — лобура питає.
Ти про це подумай, дорогий синочку.
Нам і так же тісно в нашому куточку.
Син скривився гірко: — Дорогий папаша!
Де ви жити будете, то вже справа ваша.
Павло Глазовий
Стихи Павло Глазовия. (30 августа 1922 — 29 октября 2004) — советский и украинский поэт-юморист и сатирик. Автор стихов: Невинна душа, Слонячий
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Побалакали
Кадр із фільму у журналі жінка розгляда: На коні сидить панянка, гарна, молода Клича жінка чоловіка, каже: — Подивись Я хоч раз отак проїхать мріяла колись
Брехунець
Докоряє дід старенький внукові малому:— Я, як був таким маленьким, не брехав нікому Засвітилися лукаво очі у хлоп’яти:— А як стали вже великим, почали брехати
У письмовій формі
За дрібничку посварились чоловік і жінка Чоловік ходив надутий і мовчав, як стінка А коли вкладався спати, наче незнайомий, Написав записку жінці:
Ласкава дівчина
За прилавком у крамниці дівчина білява Покупець до неї каже: — Ви така ласкава А оті, що рядом з вами, старші продавщиці, Єй же єй, бувають часом люті, як тигриці
