1 мин
Слушать(AI)“Розплелись розсипались розпалились”
Розплелись, розсипались, розпалились,
Наче коси, вересневі дні.
Ми з тобою ще не накупались,
А вже грає осінь у вікні.
Віднесла вода ласкаві зорі,
Що все літо кликали в ріку.
З птицями на білій
Горобину пробуєм гірку.
Може б, нам полинути у вирій
За літами молодості вслід.
Чом же крила в позолоті
Важко піднімати на політ?
Я тобі зимові дні
Заплету в сивіючу косу;
Тільки зорі, викупані в щасті,
З моря я назад не принесу.***
Дмитро Павличко
Стихи Дмитро Павличко. Дмитрий Васильевич Павлы́чко (укр. Дмитро́ Васи́льович Павли́чко; род. 28 сентября 1929) — украинский поэт, переводчик, л
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Бранка
Бідна Європо, на небо поглянь В небі розсипалась кров, наче грань; Битва за волю відбилась вгорі; Зорі ридають, немов матері
Імперія
З домовини встає упириця, Вовча паща на людськім єстві, Гострі зуби і кігті, мов криця, Очі — темні дірки в голові
Чечня
Знов Москва розпинає народ, Що повстав за державу свою, Знов закутих в залізо Зустрічає чеченець в бою
Син
Там, де Лаври золота Височіє в гомоні століть, Мати Невідомого На могилі, наче тінь, стоїть