Розплелись, розсипались, розпалились,
Наче коси, вересневі дні.
Ми з тобою ще не накупались,
А вже грає осінь у вікні.
Віднесла вода ласкаві зорі,
Що все літо кликали в ріку.
З птицями на білій
Горобину пробуєм гірку.
Може б, нам полинути у вирій
За літами молодості вслід.
Чом же крила в позолоті
Важко піднімати на політ?
Я тобі зимові дні
Заплету в сивіючу косу;
Тільки зорі, викупані в щасті,
З моря я назад не принесу.***
