1 min read
Слушать(AI)Літній ранок
Джмелі спросоння — буц! — лобами!
Попадали, ревуть в траві.
І задзвонили над
Дзвінки-дзвіночки лісові.
Повільне сонце на
До проса випливло з води,
Де на пташинім
Тинявся малиновий дим.
Лиш сонях спав, хоча й не мусив,
І ось за те, аби він знав,
Важкий ячмінь медовим
Бджолу за лапку лоскотав.
У картузах із
Комбайн комбайнові гукав:— То що ж косить?
Воно — все синє!
Де льон?
Де небо?
Де ріка?1964
Вінграновський Микола
Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
“Іде кіт через лід”
Іде кіт через Чорнолапо на обід Коли чує він: Його біла підзива
Тост
Ти тут Ти тут Кохана, ти, як світ, Початок і кінець твій
Пам’яті кінооператора Миколи Бикова
Ти, водо, пливи, і ти, вітре, війни: Де кратер бджоли Де життя синій кратер Тебе обнімаю в обіймах війни,
“Куди тобі сонечко”
— Куди тобі, сонечко — До зими — Ось моє віконечко — Підвези
