Моя душа підземна річенькапливе пливе в краї незнаніа світ навколо тиха ніченькадзвенять пісні десь там весняні.
У стисках бурі в стисках тугимоя душа живе гартуєтьсяй у вихрі смілім білохугивона колись колись розбудиться.
Так хай пливе зловісноріченькав моря країв темно-незнаниххай світ широкий тихоніченькапісень збира ясно-весняних.2.
II. 1913.
Київ
