"Журавлі курличуть"

Журавлі курличуть в синім небі,

Та ключем на північ всі летять.

Десь зів′є гніздечко журавлиха - мати,

Для своїх маленьких журавлят.

Виростають сильні журавлята,

Тай летять далеко від гнізда.

Залишається самотня -журавлиха мати

Щей залишилась одна без журавля.

Та щодня вмивається сльозами,

Полетіти хоче за дітьми.

Та не в силах крилоньки підняти,

Заплакала, та згадала молоді роки.

Журавлиха - мати все чекала,

Щоб обнять крилом своїх синів.

Може заблукали журавлята,

Не знайшли гніздо своїх батьків.

Журавлина пісня в небі лине,

Журавлиний ключ летить увись.

А в гнізді чекає стара мати:

" Де ж ви діти? Хоч один озвись!".

Журавлі курличуть в синім небі,

А роки пливуть ніби вода.

Та сини згадали пізно матір,

Як з′явилася на скронях сивина.

Та чому в синів серця камінні?

Чому діти забувають за батьків?

Ви ж так само будете самотні,

Як колись забули рідних матерів.

Галина Поліщук (Ярмульська)