1 min read
Слушать(AI)Когда ты безбрежно счастлив
Когла ты безбрежно счастлив,
Не хочется замечать
Чьей-то души ненастье,
Бедности тёмной печать.
И ты, подавая нищим,
Не знаешь своей судьбы,
Пещер, из которых вышел
Под шум городской гурьбы.
Сквозь мутные стёкла знаний
Нам кажется, все - голы,
А мимо проходят тайны
Ошибок, усталой мглы.
Свобода дана как белый
Отрезок холста на день,
А город пускает стрелы
Глазами "чужих" людей.
Когда ты, степенно мудрый,
Промчишься мимо трущоб,
Над ними забрезжит утро,
Там, в них, твоя тень живёт.
Марина
My poetry doesn't reflect my feelings.
It mostly stems from observation and communication with the others and sometimes from long days of readin
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Довіра
Людьми керують гормони, А суспільством - товсті гаманці Та великі ЗРК. Щоразу у великому місті
Пантеон
От завершу писати дисертацію з Вас, І що далі? Чи зникне з мозку холодний компас, Розібраний на деталі?
Танець у пітьмі
Стань таким, яким бажаю тебе бачити - І танцюй, себе не стримуючи. Нам потрібні конфіденційні побачення, Де твої очі під окулярами стикаються з моїми римами.
Motionless
Once again The world is becoming static - A new trend Of stopping the pulse of industry.
