Я не відчуваю
вже,
біль від слів
чужинців.
Я не пам'ятаю
вже,
зраджених облич
в душі.
Я не хочу бути,
як усі,
паливом
в холодній війні.
Я самотня
звідусіль.
Та чого ж?
Ми прорвемся
колись,
в незалежну
Далечінь.
©Альбіна Діденко
Картина - Роберт Картер
Декламація вірша вже на моєму каналі.
Посилання вказані на моїй авторській сторінці.
Дякую вам Люди, за вашу Дружбу.
Незалежну.
Кохаю.