1 мин
Слушать(AI)Вечірня пісня
За вікнами день холоне,
У вікнах — перші
Замкни у моїх
Ненависть свою і гнів.
Зложи на мої
Каміння жорстоких днів,
І срібло свого
Мені поклади до ніг.
Щоб легке, розкуте
Співало, як вільний птах,
Щоб ти, найміцніший, сперся,
Спочив на моїх устах.
А я поцілунком теплим,
М’яким, мов дитячний сміх,
Згашу полум’яне
В очах і думках твоїх.
Та завтра, коли
Проріже перша сурма
В задимлений, чорний
Зберу я тебе сама.
Не візьмеш плачу з собою
Я плакати буду пізніш!
Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий як ніж.
Щоб мав ти в залізнім свисті
Для крику і для мовчань
Уста рішучі як вистріл,
Тверді як лезо меча.
Теліга Олена
Еле́на Ива́новна Телига (Елена Шовгенова; 21 июля 1906—1942) — украинская поэтесса и литературный критик, член Организации украинских националис
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Сучасникам
Не треба слів Хай буде тільки діло Його роби — спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла,
Чоловікові
Не цвітуть на вікні герані Сонний символ спокійних буднів Ми весь час стоїмо на Невідомих шляхів майбутніх
Не треба слів Хай буде тільки діло
Не треба слів Хай буде тільки діло Його роби — спокійний і суворий, Душі не плутай у горіння тіла,
1933 — 1939
Д Д Наближається спогадів повінь… В Незнаний нам початок і кінець,