1 min read
Слушать(AI)Поцілуєш різко і суворо
Є.
П.
Поцілуєш, різко і суворо,
А в очах — морозяна блакить,
А в очах — розриви і
Ет, не нам, товаришу, любить!
Ще зіниці тугою
І сухі тривого.
Скоростріли мовкнуть, перегріті,
І кіннота лаву
В ухах досі ще
Дзвін копит і скреготи землі…. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Хай дарують: в нашіх
Наші хижі, спрагнені шаблі.
Ольжич Олег
Оле́г О́льжич (настоящее имя — Оле́г Алекса́ндрович Канды́ба, укр. Олег Олександрович Кандиба; 1907—1944) — украинский археолог, поэт и переводч
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Негритянський божок
М А Тисячолітній, дужий Один віддав його залізні риси,
Пророк
Не сняться літа дитинні, Не маряться дні юнацькі Дівчата з горбів Давно не сходять до танцю
На горі під лісом — біла хатка
На горі під лісом — біла хатка Біла дівчина виходить, біла цятка Над горою вдень шовкове Як воно, шовкова в грудях туга)
Межа
По рівній грані двох світів ідеш, Що, наче скло, невидима і гостра І тягне, рве глибинами без Одкрите серце ненаситний простір
