1 мин
Слушать(AI)Запрошення
Вже спалюється день на вугіль ночі,росою вечір трави з попелу полоще,і ляк, мов свердел, твоє серце точіть,і місяць тіні згублені полошить.
Самітний друже, мов у ночі пояс,ти в таємничість світу оповитий.
В цей вечір весняний ходи зо мноюв корчмі на місяці горілку пити.1931
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Ранок юнаків
Вилітають — лиш стопи дзвенять,аж майдан задрижав, розспівався Наче курява, стукіт піднявся,мов туман, коли вітер шугне,буря кроків пливе взапашне,промінливе повітря та гнепо дорозі усе, мов солому На піску, на камінню дзвінкомув бігу но...
Людина
1 Ніч темна, олив’яна, зимна, люта, чорна,лиш вітер обертає хмар важенні жорна Лиш срібна смерть іде в садиби на жнива,й кугикає кугач, лулукає сова Мов кінь, в розгоні вихор перед прямом брамистає, й скрегочуть ланцюги й дубові трами<br...
Тюльпани два
Тюльпани два, мов ти зо мною,на двох краях життя пустелідаремне кличуть, лиш водоюйдуть світла золоті тунелі Червоне полум’я двох квітівкрізь сіру тінь, крізь сіру тишу Так родяться мистецтво й мітиіз туги за далеким, За кращим, біл...
Дзвінкова пані
В’їжджає віз на третю греблю ночі Хто нас, вітре, кличе Чи скоро вийде нам назустріч білий схід, мов олень з бору І ти для мене дивний, і я сам для себе таємничий