Як ми втішалися малі,
Коли в роки
Борець заїжджий брав з
І рвав угору мідні кулі!
Що той борець вдававсь до гри,
Не помічав ніхто в народі
Бо на плечах росли бугри,
Неначе гарбузи в городі.
Та згодом взнали: кулі
Ми вдень продерлись за
Були всередині
І навіть дзеленчали
Поет!
Помазано
Тебе в палацах урядових.
Та я продерся в грубий том
Поза лаштунки рим чудових.
Є слів холодні
І є метафоричні м’язи;
Є припасовані рядки,
Де фраза тулиться до фрази.
І є ціна твого вінця:
Творіння на сторінці кожній
Мов кулі клоуна-борця,
Які всередині порожні.,
Мордовія
