2 min read
Слушать

Під осокором

З лісів мордовських знову, як на горе,

Туман повзе — підсинена мара.

Ти вже забрунькувався, осокоре?

Воно й не дивно, братчику.

Пора.

Ти змалку радості отут не бачив.

Бо сталось так — хотів чи не

Що виріс ти, похилий небораче,

Серед колючих табірних дротів.

Була тут смерть, лилася кров солона

Нехай минає це без вороття.

Ось на тобі закаркала ворона

І тепло в грудях: все ж таки життя.

На тіні схожі, від повітря п’яні,

Старі діди, обрубки доль лихих.

Вдихають перші запахи весняні,

Що долітають із лісів глухих.

Що там поміж ялин цвіте весною?

Є влітку, мабуть, ягоди й гриби.

Але вкажіть, з якого перегною,

З чиєї безпросвітньої судьби?

Піти б оглянути.

Проте не

Я доживу до отакого дня.

Спиняюсь під мордовським осокором.

Що нашому, дніпровському, рідня.

І ніби чую, як нуртують соки.

Отож минула ще одна зима.

Якась подоба задумів

Завісу темну в грудях підійма.

Нараз туди вриваються

І запахи, і звуки, й

Землі, що нині теж від соків

Землі, де рястом зацвіли бори.

Де зеленіють придніпровські луки.

Де між дубів уже просохла путь.

А материнські мозолясті

У теплий ґрунт картопельку кладуть.

З книжками діти вибігли із хати,

Корівка голос подає

Моя обкрадена, моя багата,

Моя в століттях скривджена земля!

Чи я тебе, святу, колись побачу,

Хоча б в останні передсмертні дні?

Чи, може, від самотності

І в ґрунт чужий впаду на чужині?

0
0
34
Give Award

Руденко Микола

Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Мольба моя к тебе
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+