1 мин
Слушать(AI)Зелена віра
Зелений бог рослин і звірівучить мене п’янкої віри,релігії ночей весінніх,коли прапервні у кипінні,у вічній зміні все
Релігії ночей кипучих,коли гримлять рослинні тучі).
Зелений бог буяння й зростузітре на попіл мої кості,щоб виростало, щоб кипілоп’янких рослин зелене тіло.
Хто ти, що клониш чола куряв,вогонь, чи бог, чи птах, чи буря?14 березня 1936
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Яворова повість
Мала Мав дяк в селі найкращу доню,дівчину явір покохав Почула плід у свому лоніпо ночі, п’яній від гріха Дізнавшись, дяк умер з неслави,мов ніч похмурний був і гнівний
Закінчуючи
Хто ж потребує слів твоїх Чи той, що важить хліб і сіль,чи той, що відсотки рахує,чи той, що у безсонну нічбунтарські зазиви друкує,чи той, кого гарячка палитьі з голоду запеклий вже,чи той, що чорні тюрми валить,чи той, що тюрми береже
Ars Poetica
Мініатюри сонця — яблуко натхненняна дереві життя — на дереві мистецтва,і творчість, наче присуд, творчість невмоленнаі з світом торг красою — муз скупих купецтво За кожен кусень щастя кара Тільки обрійузором кола вчить про досконалість ...
Слово про чорний полк
Об слово дзвонить слово — кусні бронзи віщі — Співаю, не клянурозгромленим полкам, пощербленим рядам, потрощеним когортам Хвала усім, що з пристрастю цілують сестру на бойовищах,а тим, що ляк в них, мов слимак у мушлі, й гнуть тростини с...
