2 min read
Слушать

Бородатий хусит

На підсінні в малій

Сидить старий хусит,

Вопівночі над

Бородою трусить.

І, як рабин, зачитався,

Читає, читає!..

А з підсіння

В вікно

Заглядає та гадає,

Чим би поживитись;

Але в жида всюди голо,

Куди подивитись.

Тілько сам він бородатий,

Борода до пупа,

Та книжок його

Кругом ціла

Замишляє

Жида

І що раз, то

Почав

Хто-но тілько

Бороду кохає,

Той ніколи

Розуму не

Чує хусит бородатий,

Перестав

А тут йому

Хтось почав

Хто-но тілько

Бороду кохає,

Той ніколи

Розуму не

Подивився жид на себе,

Бородою

Гирсти?

Як то?

То я дурень?

Дурень старий

І до свічки бородою!..

Спалив

Але знов він чує

В ту ж саму годину!..

Знов борода над

І в минуті щезла з

До самого тіла!..

Засміявся запорожець,

Пішов собі

Але хусит сидить, бідний,

Та й став

Правду воно говорило,

Правду пак казало,

Бо й я з своїм

Розуму не мало!..

Борода такого мати,

Так його

І над свічком, над тим

До губа спалити!..

Ах, веймир!

Що Сура скаже?

Що всі люди скажуть?..

Ото дурень старий хусит!

Ще й з руком покажуть…»

0
0
69
Give Award

Руданський Степан

Стихи Руданського Степана. (25 декабря 1833 [6 января 1834] — 21 апреля [3 мая] 1873) — российский и украинский поэт, переводчик и драматург, ав…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Телефонная будка
Фауст краткое содержание
Рудбекия (Золотые шары)
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+