1 min read
Слушать

Порох

В крупинці кожній — прах життєвий;і перехрестя всіх віківв істоті кожній, в кожнім дневівся сума проминувших днів… і

Минулого не підрихтуєшсвоїм теперішнім

Потужно б’є життєвий струмінь,та смертно гаситься

Нема ні виломів, ні щілин,несе усіх один потік,і ти зживаєш в своїм тілібезвічність всю за власний вік.

Життя множинно в тілі тліннімзроста й безвіччям його тлить.

Підвівся порох на колінаі прагне втілень, аби жить.

Встає відземно вихор гідно,немов повсталий шар сторіч.— Ти хто?

Богдан?

Іван Безрідний?

Плюєш навіщо межи віч?

Ти — просто лютощів ті рештки,що ще не вичахли в

Ти піднімаєш дибки стежку,аби струсить останній

Та й я, збуваючи імення,зживаю плоть свою сумну,щоб вихор згріб його у жменюі комусь в очі сипонув…***

0
0
14
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Уходил поначалу призыв на войну
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+