О, так, я знаю, нам не до
З мечем в руках i з блискавками гнiву,
Вiйськовим кроком, з поглядом ловцяIти завзято крiзь вогонь i зливу.
Ми ж ваша пристань — тиха i ясна,
Де кораблями — вашi збитi
Не Лев, а Дiва наш вiдвiчний знак,
Не гнiв, а нiжнiсть наша вiчна сила.
Та ледве з ваших ослабiлих
Сповзає зброя ворогам пiд ноги,
Спиває нiжнiсть легендарний крук
Жорстокий демон бою й перемоги.
I рвуться пальцi, довгi i стрункi,
Роздерти звички, мов старi катари,
Щоб взяти зброю з вашоi рукиI вдарить твердо там, де треба вдарить.
Та тiльки меч — блискучий i дзвiнкий —Вiдчує знову ваш рiшучий дотик,
Нам час розгорне звиклi сторiнки:
Любов i пристрасть… нiжнiсть i турботи.
