Вігілії CVIII

Із книги

На  лезо  –  слух,  аж  сизо;  погляд

Передчуття,  де  –  ледь  земля  прочахла.

Всі  маяки  –  ганчір’ям  –  у  панчоху.

Вже  інше  світло,  хоч  вогні  –  й  не  густо.

В  обвід  каналом  –  з  кола  –  як  чугайстер.

Ще  пам’ять-серп  –  зітхне  і  карк

Й  не  доторкаючися  ні  до  чого,

З  ламкого  плину  –  сугестій,

Коня  і  вершника  надвіює  в  гітару,

Що,  не  вмовкаючи,  на  всіх  щаблях

І  кожний  вимір  –  двічі,  як  папуга:

Життя  –  тривке.  Та  найтривкіший  пагін,

Що  –  шальки  духа,  де  буття-хвалій,

Проклавши  шлях,  на  манівці  звело.