З таємної безодні
Маленьку іскорку, людськую
Покликано до земного життя,
На земні радощі, на земную катушу.
Вона летить, мов зірка тая,
Що з неба в безмір улітає,
Та ось спинилась на момент;
В півшляху три
Її стрічають, щоб по
Їй на дорогу дать презент.
І мовила одна:
Душе щаслива,
Даю тобі талант яркий,
Будь сильна ти, і ясна, і мислива,
Твій ум живий, твій зір
А друга мовила:
Від
Прийми багатий скарб чуття,
Бажання правди неструждене,
Бажання вільного життя.
Фантазія твоя хай буде многоплодна,
А в серці твоїм хай
Огнем могутнім гордість благородна,
Перед ніким чола щоб не корить”.
Та третя, злобная старуха,
Всміхаючись на ті слова,
На душу своїм духом
І ось що скиглить, мов
Ай-ай, розщедрились сестриці!
Ось цяцю винайшли яку!
Добра повніські
На неї сиплють без ліку.
Та що се, ви якогось Данта,
Чи Шеллі з неї хочете зробить?
Ну, любоньки, без мене ви не втнете,
Мені ж героїв тих по вуха вже досить!
Чекайте ж, я даруночок їй
Такий, що ваші пишні
Їй будуть не коштовний крам,
А гірш тяжкої муки й кари.
Іди ж собі, душе, у свою путь,
Що терням встелена тобі, не розмарином!
А чим тобі на світі буть?
Будь русином і хлопським сином!
Талант твій буде рвать
Між люди, в вир життя могучий,
В великих діл і намірів ігрисько,
Та вродження й мій присуд
Тебе по пояс
В багно грузьке, в клопотів муравлисько.
Той зарід сили, що іскриться в тобі,
Ні, ти не розів’єш його як слід.
Без вправ, без змагань, наче в гробі,
Його задушить твій нездарний рід.
Твій ум хоч буде вічно
До світла, правди і добра,
Та ввік не здужає
До тої течії,
Його б запліднила на зріст,
Йому дала би власний зміст,
Ярку створила б індивідуальність,
Дала би форм, думок оригінальність.
Се не для тебе, синку мій!
Ти будеш за чужим слідом все гнаться,
Із помилок чужих нічого не
І повторять зади по указці чужій.
Твоє чуття тобі за пекло стане,
Його топтатимуть усі,
Аж сміття з скарбу зробиться погане,
Аж зависть розростесь, любов зав’яне,
Гірка отрута лишиться в душі.
Бажати будеш правди дуже,
Та з помилки у помилку блукать,
Ніхто тебе не витягне з калюжі,
Хіба лиш божа благодать”.
