Марків список

Марко гроші позичає — голубом туркоче,

А позичить — зволікає, віддавать не хоче.

Раз його один знайомий здибав та й питає:— Ти коли повернеш гроші?

Рік уже минає.

Марко зсунув капелюха, схожого на миску.— Зараз, — каже, — подивлюся, чи ти є у списку.

Взяв блокнотик, посміхнувся і сказав ласкаво:— Є у списку, не хвилюйся, поверну, їй-право.

Через рік знайомий Марка знов зустрів у парку.— Ти коли повернеш гроші?

Май же совість,

Марку!

Хитрий Марко крутить носом, схожим на редиску.— Зараз, — каже, — подивлюся, чи ти є у списку.— Це ганьба, — скипів знайомий. — Що ти за людина?

В тебе совісті лишилась хоч одна краплина?

Марко гордо подивився і у боки взявся:— Ти чого це розходився?

Що ти розкричався?

І додав, під носа ткнувши ручку-самописку:— Ще раз тявкнеш — бідний будеш.

Викреслю зі списку!