1 min read
Слушать(AI)Прелюд № 13
За віком вік — до Курської дуги.
Від пірамід — до атомної згуби.
Завіса!
Все, товариші боги!
Мені не смішно.
В мене змерзли губи.
Комедія закінчена.
Амінь!
Небесний дзвін відбовванів в прозор’ї,
І, кинувши на небо власну тінь,
Я встав з колін і небо взяв за зорі.
Як видно все за обрієм земним!
Якби не глибина вселюдного страждання,
Космічну глибину космічного
Не можна було б вимірять нічим!..
Як видно все!..
Привіт вам, дні нові!
З пащек гармат — волоття кукурудзи!
Летять із Африки на хату чорногузи
Ї клекіт чуть, — в них лапи у
За віком вік — до Курської дуги.
Завіса!
Все, товариші боги!1960
Вінграновський Микола
Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Бабунин дощ
Бабунин дощ, на клямці цяпота, І стежка в яблуках вже стежкояблуката, З котяри — іскри З м’яти — чамрота
“Іде кіт через лід”
Іде кіт через Чорнолапо на обід Коли чує він: Його біла підзива
Ранковий сонет
Ти — вся любов Ти — чистота, Довірливість благословенна Твоя краса мені свята,
Повернення Хікмета
Тремти, Туреччино Він вирушив до тебе Свою труну розбивши опівночі,