1 мин
Слушать(AI)Літо
Топчуть ноги радісно і
Сонні трави на вузькій межі.
В день такий віддатись поцілункам!
В день такий цілим надхненням жить!
П’яним сонцем тіло налилося,
Тане й гнеться в ньому, мов свіча,
І тремтить схвильоване колосся,
Прихилившись до мого плеча.
В сотах мозку золотом
Мед думок розтоплених лежить.
А душа вклоняється
І землі за світлу радість — жить!
І за те, що стільки уст
І тягло мене вогнем спокус,
І за те, що замінить не сила
Ні на що — твоїх єдиних уст!
Теліга Олена
Еле́на Ива́новна Телига (Елена Шовгенова; 21 июля 1906—1942) — украинская поэтесса и литературный критик, член Организации украинских националис
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Засудженим
Як ми можемо жити, сміятись і дихать Як могли ми чекати — не битись, а В ніч, коли у в’язниці спокійно і Ви збиралися вмерти — у шість двадцять п’ять
Мужчинам
Не зірвуться слова, гартовані, як криця, І у руці перо не зміниться на спис Бо ми лише жінки У нас душа криниця,
Я руцi що била — не пробачу
* * Я руцi, що била, — не пробачу Не для мене переможний бич Знай одно: не каюсь я, не плачу,
Неповторне свято
Гарячий день — і враз достигне жито, І доп’яніють обважнілі грона Він ще незнаний, ще непережитий, Єдиний день — мого життя корона