30 ноября

Завтра выпадет снег, и мех поседеет у рыжего лиса,

И на землю придёт холодов и печали пора.

Как теряется медный пятак, солнце скроется в пасмурной выси.

И замёрзнут стихи на холодном стилете пера.

И приклеится к городу крепко неотрывной наклейкой – «Зима».

Будут кофе, конфеты, возможно под музыку «Квин» или «Битлов» .

Будешь ты – так волшебна, желанна, но снова прервётся беседа.

Потому что не хватит кому - то может кофе, конфет или слов.

А пока ещё есть, по-осеннему нежен, но совсем уж не праздничный вечер.

Он добавит в блокнот новых строк, или рифм, или слов.

Завтра будет зима, и увязнет вся в белом Одесса по плечи.

И забудется солнце и море.

Счастливых вам снов.

До весны!

Оригинал:

Евгений Бард.

Завтра випаде сніг. Посивіє хутро ув осіннього лиса.

Завтра прийде на землю холодна, глуха та печальна пора.

Так, як губиться мідний п’ятак, - зникне сонце в занедбаних висях.

І замерзнуть вірші так, як тільки вірші замерзають на вістрі пера.

І прилипне до міста цупка невіддерна наклейка: “Зимове”,

Буде кава й цукерки, можливо, під музику “Квін” чи “Бітлів”,

Будеш ти – чарівна і чекана, і знов перерветься розмова,

Бо, скоріше за все, бракуватиме кави, цукерок чи слів...

Ну, а поки ще є по-осінньому ніжний, не зовсім святковий наш вечір, 

І новими рядками та римами ще обросте записник.

Завтра буде зима. Завтра вгрузне у біле Одеса по плечі.

І забудеться сонце. І море.

Приємних вам снів. 

До весни!